Історія лікувальної справи Макарова

Уже на початку ХХ ст. в Макарові функціонували приймальний покій де працював фельдшер та аптека. У 1913 р. у містечку діяла земська лікарня на 10 ліжок з 1 лікарем (єврей за національністю), приватна аптека, ветеринарний лікар. Наступного року в Макарові було відкрито ще дві аптеки. Всі вони були власністю євреїв, які у ті часи вважалися найкращими лікарями та аптекарями.

Зразок довідки виписаної лікарем О. Петриченко

Незважаючи, на явність закладів медицини час від часу в Макарові траплялися епідемії. Так у 1916 р. в містечку розпочалася епідемія черевного тифу із-за забрудненої води у Здвижі, яку місцеві жителі використовували як питну. Для вирішення цієї проблеми була зібрана комісія із членів макарівського санітарного опікування. У результаті довгої дискусії було вирішено: «Вследствие того, что количество воды, подаваемой артезианским колодцем в м. Макаров крайне недостаточно для удовлетворения местных нужд, а простые колодцы находятся в большинстве случаев в неисправном виде, санитарное попечительство постановило: … временно разрешить брать воду из р. Здвиж населению, несмотря на плохое ее качество, с 8 марта с.г. (1916 – авт.) сообщить о крайне неблагополучном состоянии Макарова в смысле водоснабжения и просить губернскую и уездную земскую управу, гидротехническую военную комиссию принять самые экстренные меры к улучшению водоснабжения и устроить 6 новых колодцев в Макарове и ремонт существующих».
У 1919 р. в Макарові розгорілася епідемія висипного тифу. Оскільки із-за постійних бойових дій повноцінного медичного закладу у містечку не було, то завдання боротися з хворобою було покладено на представників революційного комітету.
Лише у 1921 р. повноцінно у Макарові запрацювала волосна лікарня, яка у 1923 р. з перетворення волості на
район стала називатися районною. У 1925 р. в районній лікарні працювало 2 лікарі, у 1928 р. – 4 лікарі, а в 1939 р. – 10 лікарів. Також у 1930-х рр. в Макарові була відкрита районна аптека та ветлікарня. Крім того у містечку працювала районна медична амбулаторія.
22 червня 1941 р. гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз. І уже в середині липня Макарів був окупований нацистами.
У Макарові гітлерівцями було утворено районну управу, яку очолив М. Волощенко. Згідно з окупаційним розпорядженням у складі районної управи було утворено відділ (інспектуру) охорони здоров’я. Проте, на жаль, не вдалося відшукати в архівних документах, хто очолював вище згадуваний відділ.
За ініціативи відділу охорони здоров’я у Макарові частково відновили роботу медичні заклади. У містечку працювали районна лікарня та районна аптека. Мешканцям Макарова медичну допомогу надавав лікар О.Д. Петриченко, який повернувся з полону. Він мав дуже високий авторитет, багатьох молодих людей рятував від вивезення до Німеччини, даючи їм фіктивні довідки про незадовільний стан здоров’я.
У листопаді 1943 р. гітлерівці були вигнані з Макарова, де розпочинаються відбудовчі процеси.
Відновив свою діяльність Макарівський районний відділ охорони здоров’я. 15 січня 1944 р. було відкрито інфекційну лікарню. У травні 1947 р. при Макарівській медамбулаторії відкрито рентген-кабінет. У 1946 р. на краю селища, на місці знищеної у роки війни лікарні, розпочинається будівництво одноповерхових будинків поліклініки, інфекційного, пологового, хірургічного та терапевтичного відділень. Будівництво затягнулося до 1951 р., в цьому ж році райлікарню очолив енергійний керівник, лікар Б.І. Денисюк, який у грудні 1953 р. повністю завершив будівництво лікарні. В експлуатацію було введено 6 відділів.

Макарівське медичне училище. 1958 р.
Макарівська районна поліклініка. 1958 р.

Весь період будівництва (1946–1953 рр.) районна лікарня розташовувалася в с. Копилів в приміщенні маєтку
М.К. фон Мекка. До 1951 р. очолював лікарню хірург Легедза.
З 1953 р. по 1964 р. лікарню очолює хірург К.М. Зубков. Він був не лише талановитим хірургом, а й умілим керівником і добрим господарем. Це при ньому на території лікарні виріс прекрасний парк з фонтанами, де
бігали білочки і плавали лебеді в штучному озері. Зубков був освіченою людиною, володів 8-ма мовами, йому не потрібен був перекладач, коли лікарню відвідували численні закордонні делегації.
На початку серпня 1954 р. став до ладу новий хірургічний корпус Макарівської районної лікарні, в якому крім всіх основних приміщень було 2 спеціальні палати лікування сном, оснащені спеціальним освітленням, акваріумами із золотими рибками.
У 1956 р. на базі районної лікарні починає готувати кадри фельдшерів, акушерок, медичних сестер Макарівське медичне училище, яке очолив хірург М.Ф. Книр.
1 лютого 1958 р. в Макарові було створено протитуберкульозний диспансер шляхом об’єднання туберкульозного пункту Макарівської районної лікарні з Червоногірською туберкульозною лікарнею. 30 липня 1958 р. при Макарівській районній лікарні було відкрито дитячу молочну кухню. 27 січня 1960 р. було введено в експлуатацію новозбудоване приміщення районної аптеки. А 11 березня 1960 р. відкрито ветаптеку.

Центральний вхід Макарівської ЦРЛ. 1958 р.

З 1962 р. лікарня стала базою передового досвіду Всесвітньої організації охорони здоров’я і відомою в багатьох країнах світу. Її відвідували численні закордонні делегації з країн Європи, Африки, Америки, Азії. Ось що записав у Книгу відгуків і пропозицій О. Гелен Мартікайнен – представник Всесвітньої організації охорони здоров’я ООН 17 жовтня 1962 р.: «За дорученням учасників семінару Всесвітньої організації охорони здоров’я з 40 країн висловлюю захоплення величезним досягненням працівників Макарівського центру здоров’я, побачене в цій лікарні перевищило усі наші сподівання. Висока культура медичного обслуговування в сільській місцевості нас просто вразила». Подібні відгуки залишили в книзі генерал Чакраварті – міністр охорони здоров’я штату Бенгалі (Індія), Чарльз Паттон – президент американської асоціації стоматологів, О. Лякамбр – представник міністерства охорони здоров’я Франції, американський письменник Тольд.
12 липня 1967 р. поблизу цегельного заводу закрито фельдшерсько-акушерський пункт. 29 травня 1969 р. санітарно-епідеміологічне відділення було від’єднано від Макарівської районної лікарні та перетворено в Макарівську районну санітарно-епідеміологічну станцію.
У 1974 р. районну лікарню очолив завідувач хірургічним відділенням К.Й. Журавський. Він приділяв велику увагу вихованню та навчанню лікарів, медичних сестер. У райлікарні впроваджується урологічна, анестезіологічна служба, розширюється діапазон хірургічних втручань.
У 1977 р. – побудована нова 3-х поверхова поліклініка на 250 відвідувачів. 30 вересня 1985 р. було прийнято в експлуатацію розширений хірургічний корпус Макарівської ЦРЛ на 26 ліжок. У 1986 р. головному лікарю К.Й. Журавському надано звання заслуженого лікаря України.

У 1988 р. побудовано 5-ти поверховий лікувальний корпус на 240 ліжок.
З проголошенням незалежності України в житті медичних закладів Макарова відбулися значні зміни, але це вже тема іншого дослідження.

Макарівські вісті. – 2017. – 16 червня

Напишіть перший коментар

Залишити коментар

Your email address will not be published.


*