100 років від дня народження Олеся Гончара

3 квітня 1918 р. народився Олесь Гончар, письменник, літературний критик, громадський діяч, голова Українського республіканського комітету захисту миру, член Всесвітньої Ради Миру.

Народився у с. Ломівка (нині – м. Дніпро). Навчався в Харківському університеті, у 1941 р. з Харківським студентським батальйоном добровільно пішов на фронт. Після війни закінчив Дніпропетровський університет. Тривалий час був головою правління Спілки письменників України. Олесь Гончар – автор романів «Тронка», «Циклон», «Берег любові», «Твоя зоря», у яких він викривав культ особи, викладав власне бачення розвитку цивілізації. Роман «Собор», присвячений збереженню культурної спадщини українського народу, довгий час був під забороною.

 У дитинстві Олесь Гончар пережив Голодомор. Вразливому хлопцю трагічні роки запали в душу. Але він, як і більшість тих, хто страждав і бачив страждання навколо, мусив мовчати. Його ще передвоєнна спроба відтворити засобами художнього слова події 1932–1933 рр. у повісті «Стокозове поле» (1936 р.) не вдалася. Спочатку повість не друкували, а згодом цензура знівечила текст до невпізнання. Більше жодного твору, присвяченого цій болючій темі, Гончар не написав. Переживання трагедії Голодомору письменник вилив на сторінках щоденника.

« Є речі, про які писати художні твори я не зміг би. Скажімо про голод 1933-го. Це вже не горе, а надгоре, надвідчай, це антижиття. Щось ніби замогильне. Де вже ні крихти надії, жодного промінчика світла».

Напишіть перший коментар

Залишити коментар

Your email address will not be published.


*